Микола Данильченко став на захист України влітку 2024 року. Та вже за кілька тижнів після призову його доля трагічно обірвалася на Донеччині. Із 4 жовтня 2024 року військовий вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Гірник Покровського району. Згодом стало відомо, що під час виконання бойового завдання Микола разом із побратимом потрапив у полон, де обох розстріляли.

Про це повідомила Козятинська міська рада.

Микола Васильович Данильченко народився 27 січня 1989 року в селі Старі Вороб’ї Малинського району Житомирської області. Його дитинство було непростим: разом із сестрою він виховувався в дитячому будинку. У таких обставинах доводиться рано дорослішати, вчитися долати труднощі й покладатися на власні сили. Саме тоді формувалися риси, які супроводжували Миколу впродовж життя, — витривалість, працьовитість і стриманість.

Після виходу з дитячого будинку він одразу почав самостійно заробляти на життя. Їздив на роботу до Києва. Працював зварювальником, плиточником, охоронцем і двірником. Микола не боявся важкої праці й умів пристосуватися до обставин, адже звик усього досягати власними зусиллями.

Дорога не раз приводила його до Козятина, куди він приїздив на заробітки. У цьому місті на нього чекали не лише робочі можливості, а й близька людина — хрещена мама. Вона приймала Миколу у своєму домі з материнською турботою, даруючи йому тепло родинного затишку.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Микола залишив Житомирщину та переїхав до Козятина. Тут він оселився як внутрішньо переміщена особа, облаштовуючи життя далеко від звичних місць. Та невдовзі його шлях привів до війська: 29 серпня 2024 року чоловіка призвали до лав Збройних сил України. Військову підготовку він проходив у Миколаєві та Львові.

Микола служив солдатом із позивним «Циган». Обіймав посаду навідника першого механізованого відділення другого механізованого взводу другої механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4962. Його військова служба була короткою, але він встиг стати частиною боротьби українських захисників за свободу й незалежність держави.

4 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Гірника Покровського району Донецької області Микола зник безвісти. Рідні тривалий час не мали певності щодо його долі. Згодом з’ясувалося, що він і його побратим потрапили до рук російських військових та були розстріляні.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.