10 січня 2025 року поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області під час ворожих штурмових дій загинув захисник України Юрій Собко. Йому було лише 34 роки…

Юрій Сергійович Собко народився 1 вересня 1990 року. Освіту здобував у міській школі № 6, після чого закінчив Могилів-Подільський технологічний технікум. До війни працював начальником пересувного відділення Гайсинської «Укрпошти». У 2013 році створив сім’ю, був турботливим чоловіком і надійною опорою для рідних. Разом із дружиною Ольгою виховували двох синів — Артема та Максима.

Щирий, доброзичливий, з почуттям гумору, завжди готовий підтримати й допомогти — таким Юрія пам’ятають усі, хто мав щастя його знати. Він легко знаходив спільну мову з людьми, цінував дружбу й ніколи не залишав у біді.

У перші місяці повномасштабного вторгнення Юрій без вагань став на захист України, був мобілізований до лав Збройних Сил. Службу розпочав у десантно-штурмових військах, а згодом продовжив у складі 1-го аеромобільного батальйону 77-ї окремої аеромобільної бригади. Старший солдат, снайпер-стрілець аеромобільного відділення, він неодноразово проявляв мужність і професіоналізм, рятував життя побратимів, залишаючись вірним присязі до кінця.

Свій останній бій Юрій Собко прийняв 10 січня 2025 року поблизу Лозової на Харківщині. Внаслідок інтенсивних штурмових дій противника воїн загинув, віддавши життя за свободу та незалежність України.

Шлях Героя додому був довгим і болісним. Майже місяць рідні жили в надії та чеканні, сподіваючись на диво. Та на початку лютого надійшло підтвердження про загибель захисника.

11 лютого 2025 року Юрія Сергійовича з військовими почестями поховали на Алеї Слави міського кладовища міста Гайсин.

Від 21 березня 2025 року № 173 старшого солдата Юрія Собка посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

3 липня 2025 року на фасаді закладу загальної середньої освіти № 6 у Гайсині на честь Юрія Собка відкрили меморіальну дошку.

Вічна пам’ять Герою!