Євгеній Гурський був одним із тих хлопців, яких називають «нашими» — скромний, щирий, завжди готовий допомогти. Євгеній Гурський народився 18 березня 2001 року в селі Тернівка, що на Вінниччині. Усе його життя було сповнене тепла, праці й любові до рідної землі. А ще — готовності її захищати.

У 2020 році, коли Євгеній отримав повістку на строкову службу, він не вагався. Та армія стала для нього не лише обов’язком, а й покликанням — саме тоді він підписав контракт із Збройними Силами України. Він хотів бути корисним, бути там, де справді потрібен. Не заради нагород чи звань — заради справедливості, заради спокою для тих, кого любив.

Євгеній вирізнявся відповідальністю і спокоєм. Побратими згадують його як людину, на яку можна було покластися в будь-яку мить. Молодший сержант, він був не лише військовим, а й справжнім другом для тих, з ким служив поруч.

Йому було лише 23 роки. Попереду — плани, мрії, життя. Але він обрав шлях захисника. 8 листопада 2024 року, виконуючи службове завдання на Донеччині, Євгеній Гурський загинув.

У рідній Тернівці його згадують із болем і гордістю. У кожному слові — світла пам’ять про хлопця, який ніколи не шукав слави, але залишився Героєм для всіх. Героєм, якого не забудуть.

Вічна слава захиснику України!