2 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку, біля населеного пункту Андріївка Ізюмського району, унаслідок прямого влучання ворожого безпілотника загинув оборонець України Сергій Іванович Герович. Йому назавжди залишилося 50 років…

Сергій Герович народився 2 липня 1974 року в місті Вінниця, у сім’ї щирих та турботливих батьків, які виховали в ньому справжнього чоловіка.

Навчався у школі № 12, після чого здобув спеціальність радіотехніка у ПТУ № 11. У юності активно займався велоспортом, здобував призові місця на змаганнях, став кандидатом у майстри спорту, був срібним призером. Його наполегливість, сила волі та прагнення до перемоги з ранніх років вирізняли його серед однолітків.

У дорослому житті Сергій Іванович працював у «ПП Капітан». Він мав золоті руки, умів ремонтувати техніку та допомагати іншим. Після початку повномасштабного вторгнення не залишився осторонь — активно займався волонтерською діяльністю: їздив на схід, доставляв допомогу, ремонтував автомобілі для фронту. Його патріотизм і небайдужість були прикладом для багатьох.

У 2000-х роках Сергій Іванович переїхав до селища Вороновиця. Саме там він створив сім’ю, у якій згодом народилася донечка Діана. Разом вони подолали чимало труднощів, але завжди залишалися єдиними і в радості, і в горі.

У шлюбі Сергій та Наталія виховали трьох дітей, для яких батько був прикладом чесності, доброти та сили духу. У 2021 році в родині народилася онучка, що стало великою радістю для Сергія Івановича. Він із гордістю та ніжністю прийняв нову роль дідуся, мріяв бачити, як підростає внучка в мирній та незалежній Україні.

Окрім сімейного життя, він мав багато друзів та інтересів. У зрілому віці захопився мотоциклами. У байкерському колі його знали під ім’ям «Друг» — як відображення його характеру: вірного, доброго, щирого та завжди готового прийти на допомогу.

23 червня 2024 року Сергій Іванович був призваний до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді водія-електрика відділення управління командира 5-ї самохідної артилерійської батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.

Від перших днів служби зарекомендував себе як мужній, дисциплінований та відповідальний воїн. Побратими відзначали його чесність, людяність і готовність допомогти в будь-яку хвилину.

2 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку, біля населеного пункту Андріївка Ізюмського району, Сергій Іванович загинув унаслідок прямого влучання ворожого безпілотника.

Його життя є прикладом справжньої любові до родини, відданості друзям та служіння Україні. Він був і залишиться для всіх, хто його знав, люблячим сином, братом, чоловіком, турботливим батьком і дідусем, вірним другом та справжнім воїном.

Сергій мав багато планів на життя, які, на жаль, не встиг здійснити.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.