4 листопада минає три роки від дня загибелі Сергія Степановича Левицького. Захисник загинув у Куп’янську на Харківщині під час переправи через річку Оскіл. Його човен перекинувся, і воїн не повернувся з бойового завдання.
Про роковини Героя пише секретар Козятинської міської ради Ірина Репало.
Сергій Левицький народився 16 травня 1976 року в селі Сестринівка. Там закінчив школу, а після дев’ятого класу вступив до професійного училища, де опанував будівельну справу.
Після навчання проходив строкову службу в десантно-штурмовій бригаді. Повернувшись до цивільного життя, працював машиністом крана в локомотивному депо.
Для рідних Сергій був люблячим чоловіком, турботливим батьком, який щиро пишався своїми дітьми, та відповідальним братом. Він умів гуртувати навколо себе людей, мав багато друзів і любив тихі походи до лісу по гриби.
8 травня 2023 року Сергія призвали до лав Збройних Сил України. Побратими дали йому позивний «Лев» — за самовідданість і відвагу, з якими він ішов виконувати бойові завдання.
Служив у званні сержанта, був командиром відділення — командиром машини 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону військової частини А4576.
4 листопада 2023 року, близько 20:00, під час переправи човном через річку Оскіл у районі зруйнованого залізничного мосту в Куп’янську сталася трагедія: човен перекинувся, і Сергій загинув. Про його смерть офіційно стало відомо 2 квітня 2024 року.
12 квітня 2024 року воїна поховали на кладовищі в рідній Сестринівці.
За мужність і самовіддане служіння Україні Сергія Левицького посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою Козятинської міської ради «За героїзм та патріотизм».
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
