Його знали як добру, порядну і надійну людину. У селищі Вендичани Юрій Орлов був тим, до кого зверталися по допомогу, кому довіряли, кого щиро поважали. Він не прагнув гучних слів — просто жив гідно. А коли на його землю прийшла біда, без вагань став на її захист.

Юрій народився 28 листопада 1978 року. Він не був професійним військовим, але мав головне — мужність і серце, що боліло за рідну землю. Йому було небайдуже, в якій країні житимуть його діти, родина, сусіди. Саме це і привело його в лави захисників.

Юрій не шукав героїзму — він просто робив те, що вважав своїм обов’язком. Його товариші згадують про нього як про спокійного, врівноваженого й водночас дуже рішучого чоловіка. У ньому поєднувалася внутрішня сила й тиха гідність, яку не зламати жодною війною.

7 жовтня 2022 року Юрій загинув, боронячи Україну. Але в пам’яті громади він залишився як символ любові до Батьківщини.

Вічна пам’ять та слава Герою!