14 грудня 2024 року в бою на курському напрямку загинув Віталій Максимчук. Воїну було 50 років.

Віталій Максимчук народився 23 листопада 1974 року в селі Василівка Іллінецького району. Після закінчення школи проходив строкову службу в армії, а згодом здобув освіту водія тролейбуса у Вінниці. Все своє цивільне життя працював за фахом на міських маршрутах. У шлюбі виховав сина, став також справжнім батьком для доньки дружини. Дочекався двох онуків.

Віталій став на захист країни від початку повномасштабного російського вторгнення — навесні 2022 року. Виконував військові завдання на посаді водія понтонно-мостової машини у складі 70-ї окремої бригади підтримки, а також гранатометника — у лавах 21-ї окремої механізованої бригади. Пройшов фронтовими дорогами Херсонщини, Миколаївщини, Донеччини, Сумщини.

Побратими згадують, що якою б важкою не була ситуація, Віталій дуже відповідально ставився до виконання своїх обов’язків і завжди доводив справу до кінця. Він був для них прикладом сміливості та відданості Батьківщині, розповідає дружина полеглого воїна Наталія.

«Сім’я для Віталія була завжди на першому місці. Найкращий син і брат, люблячий чоловік, батько та дідусь — це все про нього. Його велике любляче серце вміщувало весь всесвіт турботи, ніжності та щедрості, — каже жінка. — Понад усе мріяв, щоб його діти та онуки жили в мирній Україні, заради чого й пішов воювати з ворогом».

Вічна пам’ять Герою!