Джулинська громада провела в останню земну дорогу свого земляка — Захисника України Олега Вікторовича Теплицького. Воїн загинув 3 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Жовтого Покровського району Донецької області. Олегу назавжди залишилося 33 роки.

Повідомляють на фейсбук-сторінці «Ритми розвитку Джулинської громади».

Олег Теплицький народився 15 квітня 1991 року в Джулинці. Ходив до місцевого дитсадка, навчався у Джулинській школі. Після закінчення 11 класів працював будівельником.

Олег був людиною, яка цінувала родину, дружбу та час, проведений із близькими. Важливою частиною його життя залишався спорт. Він захоплювався веслуванням на байдарках, брав участь у змаганнях та неодноразово ставав їх призером.

Олег пройшов строкову військову службу, а після повернення додому знову працював і будував плани на майбутнє. Дбав про родину та виховував доньку.

Та повномасштабна війна змінила його життя. 1 березня 2024 року Олега призвали на військову службу за мобілізацією Першим відділом Гайсинського РТЦК та СП.

У складі Збройних Сил України молодший сержант Олег Теплицький служив стрільцем, номером обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А4921. Він став на захист України та до останнього залишався вірним військовій присязі.

Після останнього бою зв’язок із воїном обірвався. Для його родини почався тривалий період очікування — 21 місяць між надією, молитвами та страхом почути найстрашнішу звістку. Олег вважався зниклим безвісти. Рідні продовжували чекати й вірити, що він може повернутися додому живим.

Однак результати ДНК-експертизи підтвердили загибель Захисника. Олег Теплицький загинув 3 грудня 2024 року поблизу села Жовтого на Донеччині.

«У пам’яті тих, хто знав Олега, він назавжди залишиться світлою, щирою, доброзичливою та усміхненою людиною — життєрадісною, небайдужою до чужого горя. Вірним другом, який завжди був готовий підтримати та прийти на допомогу», — йдеться у повідомленні громади.

Олега Теплицького поховали з військовими почестями на місцевому кладовищі, на Алеї Пам’яті.

У скорботі залишилися його мама Світлана Іванівна, батько Віктор Миколайович, донька Анастасія, брат Олександр.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.