Життя Олександра Іванюка обірвалося на Торецькому напрямку 10 квітня 2025 року. Свій останній бій він прийняв поблизу селища Північне Бахмутського району Донецької області. Захисникові назавжди залишилося 33 роки.

Про це повідомила Вінницька міська рада.

Олександр Миколайович Іванюк народився 12 липня 1991 року у Вінниці. Коли хлопчикові виповнилося чотири, мама вдруге вийшла заміж. Разом із матір’ю вітчим виховав пасинка як рідного сина.

З дитинства Олександр любив футбол, музику та тварин. Особливий інтерес мав до автомобілів і техніки, тому після закінчення середньої школи №12 вступив до Вищого професійного училища №11, де опанував професію автослюсаря.

Утім, професійний шлях пов’язав із торгівлею.

У лютому 2025 року Олександр Іванюк став до лав Збройних Сил України. Служив у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Як стрілець, обороняв Україну на одному з найскладніших напрямків — Торецькому.

«Олександр вирізнявся неймовірною добротою, чуйністю та щирістю. Його душевна теплота проявлялася в усьому: у ставленні до рідних, друзів та трьох домашніх котиків, про яких він віддано дбав, – згадує батько полеглого воїна Олександр. – Син мріяв про сім’ю. Він із великою ніжністю ставився до своєї дівчини і хотів влаштувати гарне весілля, де його наречена плакала б лише від щастя… На жаль, цим світлим планам не судилося здійснитися… Знаю, що на полі бою Олександр був сміливим і мужнім – до останньої миті, до останнього подиху. Бо по-іншому він просто не вмів…»

Вдома на нього чекали батьки, молодший брат і наречена Юлія. Стати на весільний рушник парі так і не судилося.

Захисника поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.