22 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Родинське Покровського району Донецької області загинув військовослужбовець Національної гвардії України Сергій Богатирець. Йому було 47 років. Про загибель воїна повідомила Томашпільська громада.
Сергій Богатирець народився 3 березня 1979 року в місті Торецьк на Донеччині. Там він пішов до школи і там минули його дитячі роки. Коли хлопцеві виповнилося одинадцять, разом із матір’ю та сестрою він переїхав до села Нетребівка. Саме це село стало для нього домом.
У Нетребівській гімназії Сергій завершив базову середню освіту, а згодом вступив до Донецького професійно-технічного училища, де здобув спеціальність газоелектрозварника. Після проходження строкової військової служби повернувся до рідного села.
Тут він створив сім’ю. Разом із дружиною Світланою виховував трьох дітей — синів Ярослава та Владислава, доньку Тетяну. Родина займала найважливіше місце в його житті. Йому довелося пережити й важку особисту втрату — смерть матері.
До війни Сергій працював на землі. Багато років був трактористом у місцевому господарстві. Односельці згадують його як відкриту, доброзичливу та працьовиту людину. Він легко знаходив спільну мову з людьми, мав багато друзів, завжди був готовий допомогти чи підтримати словом. Його поважали за порядність, відповідальність і людяність.
Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне російське вторгнення, Сергій Богатирець одним із перших у селі добровільно став до лав Сил оборони України. Для нього це було усвідомлене рішення — захищати свою родину, свою громаду та свою державу.
Службу проходив у складі 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина» Національної гвардії України. Обіймав посаду головного сержанта другого відділення першого взводу оперативного призначення батальйону оперативного призначення. Саме там отримав позивний «Сенсей».
Побратими цінували його за виваженість, досвід і вміння брати відповідальність на себе. Він належав до тих військових, які користуються авторитетом не через звання, а через власні вчинки. Надійний, вимогливий до себе, спокійний у складних ситуаціях — таким його запам’ятали ті, хто служив поруч.
За роки війни Сергій Богатирець пройшов бойовий шлях на різних напрямках фронту. Постійно вдосконалював свої професійні навички, проходив військову підготовку та навчання, зокрема й за кордоном. Набутий досвід використовував під час виконання бойових завдань та підготовки особового складу.
За сумлінну службу, професіоналізм і відданість військовому обов’язку був нагороджений бригадною медаллю «Червона Калина», Почесною грамотою командування 14-ї бригади оперативного призначення, а також нагрудними знаками «За оборону України» та «Учасник бойових дій».
Сергій Богатирець належав до покоління українців, які в найскладніший для держави час залишили звичне життя і стали на її захист. Для родини він назавжди залишиться люблячим чоловіком і батьком.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
