У Гайсині попрощалися із Захисником Олександром Галузінським, загибель якого підтвердили лише після ДНК-експертизи. Йому назавжди залишиться 53 роки.
Про це повідомили у Гайсинській міській раді.
Понад два роки рідні жили між надією і болем. З 8 квітня 2024 року військовий вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання. Увесь цей час сім’я, друзі та побратими не втрачали віри, що він живий. Та після проведення ДНК-експертизи підтвердилося найстрашніше — Олександр Галузінський загинув, захищаючи Україну.
Олександр Галузінський народився 22 січня 1971 року в Гайсині. Тут він закінчив середню школу №4. Після навчання пройшов строкову військову службу у Сімферополі, де вперше склав військову присягу. Тоді він ще не знав, що через багато років знову стане до строю, щоб боронити рідну землю.
Після служби чоловік створив міцну родину. Разом із дружиною Альоною Іванівною виховав доньку Олесю та сина Владислава, був для них люблячим чоловіком, турботливим батьком і надійною опорою.
У громаді Олександра знали як щиру, працьовиту й відповідальну людину. Із 2011 року він працював у ТОВ «ПК «Зоря Поділля», де був вантажником залізничного цеху, підсобним робітником складського господарства, а згодом — мулярем ремонтної бригади.
У 2023 році, коли Україна продовжувала боротьбу за свою свободу, Олександр Галузінський добровільно став на захист держави. Він проходив службу у складі 411-го окремого стрілецького батальйону, де виконував обов’язки радіотелеграфіста взводу зв’язку. На передовій саме від таких військових залежить безперебійний зв’язок між підрозділами, а нерідко — і життя побратимів.
8 квітня 2024 року зв’язок із воїном обірвався. Відтоді розпочалося довге очікування, сповнене надії та невідомості. Лише через понад 27 місяців експертиза ДНК поставила трагічну крапку — Захисник загинув, виконуючи бойове завдання.
Поховали Олександра Галузінського у Гайсині на Новій Алеї Слави міського кладовища.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
