2 липня 2026 року Петро Омельчук зустрів своє 55-річчя, а вже наступного дня війна забрала його життя. Ворожий FPV-дрон завдав удару на світанку, а отримані поранення виявилися несумісними з життям. Про загибель воїна повідомила Гайсинська міська рада.
12 липня 2026 року в селі Борсуки Кущинецького старостинського округу Петра Омельчука провели в останню земну дорогу. Односельці, рідні, друзі та побратими прийшли віддати шану воїну.
Петро Петрович народився 2 липня 1971 року. Перші три класи навчався у Борсуківській школі, а згодом продовжив освіту в Кущинецькій загальноосвітній школі, де закінчив вісім класів. Після цього вступив до Теплицького професійного аграрного ліцею, здобувши професію тракториста.
Після строкової служби працював трактористом у місцевому колгоспі, а згодом очолив тракторну бригаду. Коли колгоспну систему було ліквідовано, працював охоронцем на племстанції в селі Кочурів, а пізніше — у Кіблицькому відділку ТОВ «ПК «Зоря Поділля».
Найбільшою цінністю для нього була родина. Разом із коханою дружиною вони створили міцну сім’ю, виховали трьох дітей — сина та двох доньок. Особливою радістю його життя стали четверо онуків, для яких дідусь був не лише близькою людиною, а й найкращим другом та прикладом для наслідування. Рідні згадують його як турботливого батька, люблячого дідуся, доброго свекра, тестя та дорогого брата. Він мав ще багато планів і мрій, які не встиг здійснити.
2 липня 2024 року, у день свого народження, Петро Омельчук був мобілізований до лав Збройних Сил України. Ця дата стала для нього доленосною. Відтоді два роки поспіль він пліч-о-пліч із побратимами боронив українську землю, захищаючи мир і безпеку своїх рідних та всіх українців.
На фронті Петро Петрович опанував фах оператора безпілотних літальних апаратів. Він служив у 3-му вогнеметному відділенні вогнеметного взводу роти радіаційної, хімічної та біологічної розвідки військової частини 4796.
3 липня 2026 року під час переміщення до місця виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дружне Запорізької області захисник загинув.
У пам’яті друзів та односельців Петро Омельчук назавжди залишиться щирою, доброю, щедрою та надзвичайно працьовитою людиною. Він ніколи не відмовляв у допомозі, був надійною опорою для батьків і користувався повагою серед людей.
Місцем його останнього спочинку стало кладовище села Борсуки.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
