«Він не був професійним військовим, але коли настав час захищати Україну, не сховався від свого обов’язку…» Так рідні згадують Олексія Володимировича Олішевського — людину, яка любила книги, творила красу навколо себе і до останнього подиху боронила рідну землю.
Олексій загинув 28 березня 2024 року поблизу села Первомайське Покровського району Донецької області. Йому навіки 47…
Повідомила Вінницька міська рада.
Олексій Олішевський народився 11 березня 1977 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої школи №35 він здобув професію водія тролейбуса. Працював на вінницьких маршрутах, а згодом переїхав до Києва, де продовжив роботу за фахом.
«Олексій відповідально ставився до кожного свого виїзду в рейс, за що користувався глибокою повагою колег. Робота дарувала йому відчуття руху та спілкування з людьми. А поза нею він захоплювався літературою — перечитав, мабуть, тонни книжок, — згадує брат воїна Вадим. — Крім того, Олексій серйозно займався ландшафтним дизайном і мав багато шанувальників цього свого таланту. Для нього це було не просто хобі, а можливість зробити світ ще красивішим».
Олексій багато читав, постійно відкриваючи для себе нові світи на сторінках книжок. Особливе місце у його житті займав ландшафтний дизайн. Він умів бачити красу там, де інші її ще не помічали, і власними руками створював гармонійні простори, які захоплювали оточення.
Наприкінці 2023 року Олексій Олішевський став до лав Збройних Сил України. Він проходив службу на посаді стрільця у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Воїн виконував бойові завдання на одному з найважчих напрямків фронту — Авдіївському, де разом із побратимами стримував наступ російських військ.
«Олексій не був військовим, але від виконання синівського обов’язку перед Батьківщиною не ховався. Коли прийшов його час захищати країну, він зібрався без вагань, глибоко усвідомлюючи важливість захисту рідної землі. Олексієві судилося пройти через запеклі бої, а нашій родині — через місяці болісного очікування та невідомості. Тепер ми нарешті зможемо з почестями поховати його вдома», — каже брат полеглого воїна.
Свій останній бій Олексій прийняв 28 березня 2024 року поблизу села Первомайське Покровського району Донецької області.
Удома на нього чекали батьки, син і брат.
Поховали Олексія Олішевського на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
