6 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Амбарне на Харківщині загинув головний сержант Збройних сил України Олександр Гунько. Під час атаки ворог застосував FPV-дрон, унаслідок чого воїн отримав тяжкі поранення. Медики та родина до останнього боролися за його життя, але 16 жовтня 2025 року серце захисника зупинилося назавжди.

Олександр народився 12 серпня 1980 року в селі Мізяківські Хутори Вінницького району. Тут пройшло його дитинство, тут він навчався у місцевій школі. Після її закінчення здобув фах тракториста.

У 1999 році створив сім’ю з коханою Наталією, того ж року був призваний на строкову військову службу. Після повернення до рідного села працював у фермерському господарстві «Коливайло» — спочатку слюсарем із ремонту тракторів, а згодом трактористом-комбайнером.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Олександр без вагань став до лав Збройних сил України. Служив головним сержантом взводу у військовій частині А3425 (61-ша бригада, 1-й механізований батальйон), а також у 59-й бригаді (в/ч А2980, м. Гайсин). Разом із побратимами брав участь у запеклих боях на Миколаївському, Херсонському, Донецькому, Сумському та Харківському напрямках.

За відвагу та відданість військовій справі був відзначений посвідченням учасника бойових дій і медаллю «Ветеран війни».

У героя залишилися дружина Наталія, сини Ярослав і Віталій, маленька внучка Злата, невістка Тетяна, батько Василь Михайлович, брат Михайло (нині також військовослужбовець ЗСУ), племінник Андрій та друзі.

Близькі згадують Олександра як щиру, добру, відповідальну людину — турботливого чоловіка, люблячого батька, надійного друга та справжнього патріота своєї держави.

«Усією громадою щиро співчуваємо рідним, близьким і друзям нашого земляка. Це велика втрата для кожного з нас…»

Вічна пам’ять Герою!