2 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку загинув сержант Іван Глазков із позивним «Айван». Захисникові назавжди залишилося 40 років.

Про це повідомила Вінницька міська рада.

Іван Глазков народився 27 травня 1986 року у місті Подільськ на Одещині. Ще в дитинстві разом із матір’ю переїхав до Вишгорода на Київщині. Після школи здобув освіту за спеціальністю «Менеджмент» в університеті «КРОК», однак справою всього його життя стала військова служба. Саме вона звела його з майбутньою дружиною Дарією, яка також обрала військовий шлях.

Незадовго до початку повномасштабного вторгнення подружжя оселилося у Вінниці. Тут вони виховували двох доньок — старшій нині 10 років, а молодшій лише 10 місяців.

«Іван вважав Вінницю своїм рідним домом. Домом, де живе його родина та підростають діти. Він був дуже гарним батьком і надзвичайно щирою людиною. Усі, хто перебував поруч, відчували його позитивну енергію. Фірмовий гумор Івана, який розквіт у студентські роки на сцені КВК, допомагав йому й у повсякденному житті. Чоловік за будь-яких обставин зберігав оптимізм, а його головним життєвим девізом були слова: “Не сумуйте – посміхніться…”», – розповідає дружина полеглого воїна Дарія.

Свій бойовий шлях Іван розпочав ще у 2015–2016 роках, коли захищав Україну на Луганщині в зоні АТО/ООС. З перших днів повномасштабної війни він добровільно повернувся до війська.

Служив головним сержантом взводу та оператором безпілотних літальних апаратів у батальйоні безпілотних систем «Мара» 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, зокрема поблизу Мар’їнки, Лимана та на Куп’янському напрямку.

Завдяки його професіоналізму та рішучим діям були врятовані десятки побратимів. За мужність і самовіддану службу Івана відзначили низкою військових нагород.

«Іван відзначався винятковою мотивацією та безстрашністю, завжди зголошуючись на виконання найважчих бойових завдань. Він цілодобово, попри виснаження, залишався опорою та натхненням для своїх товаришів по службі. Побратими бачили в “Айвані” приклад справжньої мужності та відповідальності. Його авторитет був настільки беззаперечним, що волонтерські збори для батальйону закривалися за лічені дні – люди довіряли йому, знаючи, що кожна гривня працює на перемогу», – ділиться спогадами Дарія.

Свій останній бій Іван Глазков прийняв 2 липня 2026 року на Куп’янському напрямку.

Поховали Захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.