Свій останній бій Ігор Ковалишин прийняв 16 жовтня 2024 року на Курщині. Йому навічно залишилося 54 роки.

Пише Вінницька міська рада.

Ігор народився 18 квітня 1970 року у Херсоні, але майже все його життя було пов’язане з Вінницею. Тут він закінчив загальноосвітню школу №26, здобув фах у Вінницькому будівельному технікумі. Після строкової служби продовжив військовий шлях за контрактом у частині Національної гвардії, що дислокується на Вінниччині.

Коли росія розпочала агресію проти України, Ігор став на захист держави на сході. У 2014–2016 роках боронив Батьківщину в зоні АТО/ООС. До повномасштабної війни працював у тролейбусному депо Вінницької транспортної компанії.

24 лютого 2022 року він зустрів у лавах Збройних Сил України — знову пішов добровольцем. У званні головного сержанта роти 36-ї бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білінського виконував бойові завдання на Миколаївському, Херсонському, Харківському та Донецькому напрямках. До останнього залишався в строю.

«Патріотизм батька був безкомпромісним. Казав, що захист України – це його обов’язок і справа честі. До останньої хвилини свого життя він залишався мужнім і самовіддано боровся з ворогом за наш спокій і нашу свободу», – розповідає донька полеглого воїна Анастасія.

Рідні згадують Ігоря як людину виважену й щиру. Він завжди обдумував свої слова та вчинки, щоб нікого не образити. Був турботливим чоловіком і батьком, любив проводити час з онуками, готувати для родини й друзів, створювати затишок у домі.

Вдома на нього чекала велика родина: батьки, дружина, син, донька та двоє онучат.

Поховали Захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!