2 березня 2025 року на Курському напрямку загинув Сергій Ратушняк. Йому було лише 49…

Про втрату повідомила Вінницька міська рада.

Сергій народився 6 січня 1976 року в селі Мізяків Калинівського району. У великій родині зростав разом із трьома старшими братами. Після школи здобув фах водія тролейбуса — професію, якій присвятив значну частину свого життя. Майже 25 років він сумлінно працював у Вінницькій транспортній компанії, ставши для колег надійним товаришем, а для пасажирів — уважним і відповідальним водієм. Напередодні повномасштабного вторгнення переїхав до Києва, де продовжив працювати на тролейбусних маршрутах і швидко заслужив повагу нового колективу.

З початком великої війни Сергій не став чекати повістки. У найтяжчий для країни час він добровільно повернувся додому, щоб стати до строю. Із весни 2022 року проходив службу у полку зв’язку Повітряних Сил ЗСУ, а згодом приєднався до 95-та окрема десантно-штурмова бригада. На посаді стрільця виконував бойові завдання, залишаючись вірним присязі та побратимам.

«Звістка про початок великої війни заскочила Сергія у столиці. Не вагаючись, він одразу повернувся до Вінниці, щоб захистити нас та долучитися до оборони України», – розповідає дружина полеглого воїна Оксана.

Для рідних він був опорою й натхненням.
«Сильний, вольовий та цілеспрямований, він ніколи не пасував перед труднощами. Був найкращим сім’янином та всю свою душу вкладав у виховання сина, – каже Оксана. – Любив рибалити, відпочивати сім’єю на природі, подорожувати. Мріяв після завершення війни влаштувати для нас мандрівку за кордон, висадити біля будинку сад…»

Удома на нього чекали дружина та син. Та війна забрала чоловіка, батька, воїна.

Сергія Ратушняка поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!