14 лютого 2025 року в запеклому бою на Курському напрямку загинув 32-річний Захисник України Роман Кір’янов.

Роман Сергійович Кір’янов народився 7 січня 1993 року у Вінниці. Після закінчення середньої школи №24 вступив до Вищого професійного училища №7, де здобув одразу дві професії — газоелектрозварювальника та муляра.

Тривалий час Роман працював у технічній бригаді, яка обслуговувала військовий шпиталь. Колеги цінували його за професійність, відповідальність і сумлінне ставлення до роботи.

2020 рік став для Романа роком важких особистих втрат. Спочатку трагічно загинув його найкращий друг, через три місяці помер батько, а ще через три — кохана дружина Надія.

«2020 рік для Романа став надзвичайно важким і приніс чимало горя. Спершу трагічно загинув його найкращий друг, за три місяці пішов у засвіти батько, ще за три – кохана дружина Надія. Ці втрати похитнули світ Романа, вибивши ґрунт з-під ніг, – ділиться мати Захисника Наталія. – Із безодні смутку сина вирвала повістка на військову службу, якій він навіть зрадів. Коли їхав на фронт, бадьоро попросив мене не хвилюватися… Роман мріяв по завершенні війни всіх нас міцно обійняти, поїхати до сестри та зустрітися зі своїм племінником. На жаль, другого її сина він так і не побачив, адже малюк народився через два місяці після його загибелі…»

Ще від початку повномасштабного вторгнення Роман прагнув стати на захист України. Однак через серйозний перелом ноги та складну операцію за станом здоров’я його не одразу прийняли на військову службу. Чоловік неодноразово звертався до військкомату та записався до місцевої територіальної оборони.

Поки не міг вирушити на фронт, Роман допомагав армії як волонтер. У Вінниці долучився до християнської церковної місії «Армія Спасіння»: розвантажував гуманітарні вантажі, доставляв медикаменти до лікарень та підтримував внутрішньо переміщених людей.

«Через обмеження за станом здоров’я на службу його взяли не одразу. Роман важко переживав те, що не може піти на фронт разом із друзями, тому присвятив себе волонтерству в християнській церковній місії “Армія Спасіння” у Вінниці. Він розвантажував гуманітарні вантажі, доставляв медикаменти у лікарні та допомагав внутрішнім переселенцям, – згадує мати полеглого Захисника. – Символом патріотизму та самопожертви для сина був подвиг спартанців. На честь цього він навіть зробив татуювання зі спартанськими обладунками, а згодом на фронті обрав позивний “Спартак”, який означав для нього перемогу волі над домінуючими силами ворога».

У грудні 2024 року Роман Кір’янов нарешті став до зброї. Із позивним «Спартак» він воював у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, де служив помічником гранатометника.

Свій останній бій Роман прийняв 14 лютого 2025 року на Курському напрямку. Йому назавжди залишилося 32 роки.

Захисника поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.