Анатолій Голік народився 4 лютого 1977 року в місті Цибли, що на Київщині. Коли йому було шість, родина переїхала до Ладижина — саме це місто стало для нього справжнім домом. Тут він навчався у школі №2, тут робив перші кроки у доросле життя.

Анатолій вступив до Київського політехнічного технікуму і здобув спеціальність радіомеханіка. Після служби в ЗСУ у частині «Десна» ім. Князя Ярослава Мудрого, він продовжив шлях, пов’язаний із морем — закінчив Одеське морське училище ім. Маринеско та працював на судноремонтному заводі в Керчі.

Та коли у 2014 році Крим опинився під окупацією, Анатолій повернувся до рідного Ладижина. У ньому жила гідність, яка не дозволила миритися з втратою українських земель.

З початком повномасштабної війни він знову став до строю — не зі страху, а з усвідомлення, що має боронити свій дім.

Анатолій віддав життя за Україну 27 травня 2022 року в селі Новогригорівка на Миколаївщині під час виконання бойового завдання.

Його шлях — це історія людини, для якої честь, відповідальність і любов до Батьківщини були не словами, а принципами життя.

Світла памʼять і вічна шана, Анатолію!