22 серпня несподівано зупинилося серце Захисника Андрія Володькіна.

Андрій народився 17 березня 1988 року у Вінниці. Закінчив школу № 35, після чого пройшов строковий армійський вишкіл у Військово-Морських Силах ЗСУ. Працював робітником в енергопостачальній компанії та на заводах міста

На початку повномасштабного російського вторгнення, не вагаючись, Андрій Володькін приєднався до війська. У найважчий для країни час боронив від окупантів південні рубежі. Був старшим солдатом, стрільцем 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Під час виконання бойового завдання під Херсоном 29 серпня 2022 року отримав важке поранення та контузію. Проте, хоч уже й не міг володіти зброєю, службу не полишив. Зокрема, у складі інженерних військ будував укріплення для оборони та введення контрнаступальних дій.

«Після поранення Андрій мав усі підстави повернутися до цивільного життя, позаяк наслідки давалися взнаки. Здоров’я значно погіршилося. Втім, він хотів бути корисним у війську, допомагати хлопцям хоча б у тилу. Там – на передовій воював і його старший брат, тож не бачив себе деінде, крім на захисті Батьківщини. Цей вибір зробив свідомо й залишався вірним йому до останньої миті свого життя», – розповіла мати Небесного Воїна Євгенія.

22 серпня життя воїна обірвалося. Йому назавжди 37 років.

В пам’яті рідних, близьких та знайомих Андрій назавжди залишиться веселим, доброзичливим та щирим. Людиною – високих принципів та ідеалів.

Вічна пам’ять Герою!