Російське залізяччя обірвало життя молодого оборонця Михайла Шостака, випускника Вінницького технічного фахового коледжу. У закладі він здобував професію на радіотехнічному відділенні, продовжуючи справу трьох поколінь династії залізничників-зв’язківців Шостаків.
Цілеспрямований, наполегливий, максималіст у всьому, за що брався, – такими словами згадують колишнього студента викладачі коледжу.
«У Михайла на все вистачало часу. І на навчання, і на заходи поза ним. Більше того, ще в школі він захопився волейболом і став чемпіоном України. Тренувався в Козятинській спортивній школі, а коли вступив до коледжу, то грав у складі нашої волейбольної збірної. Він любив спорт і досягав найкращих результатів. Ми з Михайлом підтримували зв’язок уже й після його випуску. Це був надзвичайно світлий та неймовірно доброзичливий юнак», — розповідає Юрій Феліксов, голова ЦК фізичного виховання та захисту України ВТФК.
«Бути там, де потрібні мої знання і допомога!» — життєве кредо Михайла Шостака.
Михайло народився 5 вересня 1994 року в Козятині. Навчався у школі №3, був енергійним, щирим і добрим юнаком. Займався волейболом у ДЮСШ, здобував перемоги у чемпіонатах і завжди був прикладом активності та відповідальності. Потім у 2013 році закінчив коледж.
24 лютого 2022 року Михайло зустрів у Козятині. 26 лютого 2022 року Михайло став зв’язківцем Козятинського батальйону територіальної оборони. Він пройшов пекло Бахмута, де отримав поранення. Далі було лікування, яке сержант із позивним «Мастак» не завершив, адже повернувся до побратимів. Разом із ними, як командир другого стрілецького відділення п’ятого батальйону ТрО військової частини А7048, він пройшов бойовими дорогами Сходу України.
28 липня 2025 року перед виходом на позиції Михайло зателефонував усім рідним. Наступного дня ще була коротка переписка… а далі настала тиша. Втім, рідні не полишали надію, що він живий.
29 серпня надійшла страшна звістка: сержант Михайло Шостак, командир другого стрілецького відділення, 14 серпня 2025 року під час виконання одного з завдань у районі Вовчанська Харківської області отримав поранення, несумісне з життям.
Поховали оборонця у Козятині, на міському кладовищі, на Алеї Слави.
Вічна пам’ять Герою!
