Геннадій Русланович Керничний — уродженець села Слобода-Гулівська Барської громади, справжній Воїн, для якого Україна була не просто Батьківщиною, а сенсом життя. Його шлях у війні за незалежність — це історія незламної мужності, самопожертви й вірності присязі.
У кінці 2014 року Геннадій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. У складі бойових підрозділів він пройшов найгарячіші точки фронту: Дебальцеве, Мар’їнка, Станиця Луганська. Вже тоді, на самому початку війни, двічі отримав контузії. У 2019 році — втрата частини нижньої кінцівки. Та навіть це не зупинило його.
З 2022 року Керничний повертається на фронт. Він бере участь у важких боях за Київщину: Макарів, Лютіж, Мощун, Ірпінь, Буча, Гостомель. Його штурмові дії, участь у зачистках населених пунктів — приклад бойової витримки. Потім — Харківщина, де його підрозділ брав участь у звільненні низки міст і сіл.
Одним із найтриваліших етапів стала участь у боях за Бахмут — 10 місяців безперервного протистояння. Він не лише виконував бойові завдання, а й особисто організовував розвідку, визначав маршрути руху військ, координував операції. Загалом його досвід охоплює бої за Ямпіль, Вуглегірську ТЕЦ та десятки інших ключових напрямків.
Геннадій був не лише воїном, а й спортсменом. Майстер спорту з пауерліфтингу та бойового самбо, учасник міжнародних змагань ветеранів. Його було відібрано до складу збірної України для участі у міжнародних ветеранських змаганнях. Але він відмовився — війна кликала назад.
Загинув Герой у 2023 році, залишивши по собі не лише бойові подвиги, а й приклад надлюдської сили духу.
Геннадій Керничний — це символ воїна нового покоління: незламного, свідомого, готового боротися до останнього. Пам’ять про нього житиме у серцях побратимів, рідних та усіх, хто знає справжню ціну свободи.
Вічна шана і вдячність. Слава Герою.
