Капітан Микола Андрощук — символ мужності, вірності присязі та безмежної любові до України. Його історія — приклад для кожного українця.
Микола народився 28 травня 2001 року в селі Гопчиця Погребищенської громади. У 2007-му пішов до місцевої школи, де його добре пам’ятають як вихованого, розумного і щирого хлопця. Після закінчення 11 класів вступив до Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. Саме там остаточно сформувався як майбутній офіцер — дисциплінований, цілеспрямований, із гострим розумом і чітким розумінням, для чого бере до рук зброю.
Після завершення навчання Микола отримав звання лейтенанта та продовжив службу у військовій частині Кропивницького району. Паралельно здобув ступінь магістра за спеціальністю «Технічний захист інформації». Він завжди ріс — професійно, морально, духовно. Його військова кар’єра була прикладом сумлінності, а людські якості — предметом поваги з боку побратимів і керівництва.
Миколу пам’ятають як людину з великим серцем. Його доброта, готовність підтримати, чесність і щирість — це те, що навіки залишиться у спогадах тих, хто його знав. Він мріяв про щасливе майбутнє, любив життя, вірив у перемогу й у те, що Україна буде вільною. Але саме заради цієї свободи віддав найдорожче — своє життя.
16 квітня 2025 року рідна Гопчиця проводжала свого Захисника в останню путь. Люди стояли на колінах, схиляючи голови перед подвигом воїна. Духовий оркестр виконав Гімн України, військові віддали останні почесті, священнослужителі ПЦУ відслужили чин похорону. Слова вдячності і болю звучали з вуст рідних, побратимів, односельців і представників місцевої влади.
У короткому, але яскравому житті Миколи втілено цілу епоху — епоху українського спротиву, гідності та любові до рідної землі. Він не просто став на захист Батьківщини — він став її обличчям. А пам’ять про нього назавжди залишиться у серці народу.
Вічна слава Герою. Вічна пам’ять Миколі Андрощуку.
