Кожен Герой має свою історію. Історію, яку варто знати, пам’ятати і передавати далі. Історія Андрія Смірнова — це шлях справжнього чоловіка, доброго друга, люблячого батька і воїна, який до останнього подиху залишався вірним обов’язку та Україні.
Андрій Смірнов народився 5 листопада 1984 року в місті Ярославль, а вже наступного року родина переїхала до Немирова, що на Вінниччині. Тут, у мальовничому містечку, він виріс, навчався у НВК №2, здобував перші перемоги в навчанні та спорті, розкривав свій щирий характер і завойовував серця друзів — життєрадісний, дотепний, надійний. Андрій активно брав участь у шкільних туристичних походах і завжди підтримував тих, хто був поруч.
У 2001 році вступив до Вінницького національного технічного університету, де здобув фах радіотехніка і телекомунікацій. Після закінчення вишу працював на Вінницькій кондитерській фабриці. У 2010 році одружився. Разом з дружиною вони виховували двох донечок. Для Андрія сім’я була опорою і джерелом натхнення, він мріяв бачити, як ростуть його діти, як розквітає Україна.
Проте його життєвий шлях назавжди змінився після початку повномасштабного вторгнення. Андрій не чекав повістки, не вагався — 28 лютого 2022 року добровільно приєднався до Національної гвардії України. Згодом став бойовим медиком у підрозділі “Червона калина”, де служив у складі 14 бригади. Він не лише надавав допомогу пораненим — він рятував життя, не шкодуючи власного.
21 вересня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, Андрій загинув, виводячи побратимів з-під мінометного вогню. Його останній вчинок — це приклад найвищої самопожертви й любові до людей.
У червні 2024 року Андрій Смірнов був посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Світла пам’ять про Андрія житиме у серцях його рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав цього доброго, чесного, сильного чоловіка. Герої не вмирають — вони залишаються у нашій пам’яті як символи незламності і віри в Україну.
