Він міг жити, мріяти, кохати. Але обрав стояти за Україну. Головний сержант Вадим Надь з Піщанської громади — один із тих, хто не вагаючись став на захист Батьківщини. Один із тисяч, хто замість звичного життя обрав шлях воїна. Один із тих, кого вже ніколи не забудемо.

Вадим Габорович Надь народився 12 березня 1996 року. Йому було лише 28… Молодий, повний сил і рішучості, він служив у стрілецькому взводі стрілецької роти. Був справжньою опорою для побратимів, для рідних, для всієї країни.

15 грудня 2024 року життя Вадима обірвалося під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Приморське Василівського району Запорізької області. Він загинув як справжній воїн — до останнього залишаючись вірним присязі та Україні.

Пам’ять про Вадима не згасне. Його ім’я житиме в серцях тих, хто знав його особисто, і тих, хто просто знає — саме завдяки таким, як він, ми маємо шанс на мирне майбутнє. Воїн, Герой, Людина — це все про нього.

Світла пам’ять. Вічна слава!