Микола Гаврилюк без вагань взяв до рук зброю, аби боронити рідну землю від окупантів. Його історія — це розповідь про гідність, самопожертву й любов до Батьківщини.
Народився Микола Гаврилюк 12 січня 1973 року в багатодітній родині у селі Війтівці на Липовеччині. Був наймолодшим серед дітей. Після закінчення 9 класів місцевої школи вступив до Зозівського ПТУ-33, де здобув фах тракториста-машиніста.
Повернувшись у рідне село, Микола працював на землі, завжди вирізнявся сумлінністю й доброзичливістю. Згодом відслужив строкову військову службу, після чого доля привела чоловіка до Липовця, де він створив сім’ю. Певний час працював тваринником на місцевому господарстві, став батьком сина Віталія.
Життя Миколи Гаврилюка було звичайним і водночас глибоко змістовним. Працьовитий, відповідальний, щирий — саме таким його пам’ятають друзі, рідні й сусіди. Повернувшись до Війтівців, він працював на фермі у місцевому відділенні ПрАТ “Зернопродукт МХП”, де його високо цінували.
Військовий шлях Героя
16 квітня 2024 рок був мобілізований Вінницьким ТЦК та СП. Пройшовши військову підготовку, він став стрільцем-снайпером у складі 1 штурмового відділення штурмового взводу механізованого батальйону. Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту — зокрема район міста Бахмут.
26 червня 2024 року, під час контрнаступу біля населеного пункту Сокіл на Донеччині, поблизу Новопокровського, Микола Олексійович загинув у бою. Тривалий час його вважали зниклим безвісти. Родина жила в надії, сподіваючись на диво ще протягом дев’яти місяців. Лише нещодавно стало відомо, що Герой загинув.
Миколу зустрічали на колінах — у селі Щаслива, в Липовці, на головній площі біля Тризуба. Прощання об’єднало родину, побратимів, односельців і владу. Його поховали з військовими почестями. Прапор України, який символізує державу, за яку віддав життя Микола, було передано його синові Віталію з поклоном — від побратимів.
Микола Гаврилюк — не просто ім’я на гранітній плиті. Це пам’ять, що житиме в серцях кожного, хто його знав. Його шлях — приклад справжньої мужності та людяності.
Вічна пам’ять і слава Герою!
