Віталій Олійник, позивний «Оскар», став символом відваги, патріотизму та самопожертви. Його життя було присвячене боротьбі за Україну.

З дитинства Віталій виявляв себе як цілеспрямована і наполеглива особистість. Його інтереси охоплювали історію, географію, біологію та правознавство, а на уроках історії він завжди був активним учасником обговорень.

«Він багато читав, цікавився документальними фільмами про Україну, а не мультфільмами, як усіх дітей», — розповідає мама оборонця Лариса.

Патріотизм Віталія був закладений у родині. Батько часто розповідав про історію України, що стало важливою частиною виховання сина. Вже в 2013 році, навчаючись в Одесі, Віталій приєднався до організації «Патріот України», а пізніше став частиною полку «Азов».

Військовий шлях і боротьба за Україну

Захоплення історією та політикою допомогло Віталію визначити свій життєвий шлях. Він був активним учасником подій на Майдані, а в травні 2014 року отримав поранення під час перебування в Будинку профспілки в Одесі. Після цього Віталій вступив до полку «Азов», де став командиром гаубиці.

«Він дуже хоче служити, пройшов усі медичні комісії, навіть попри проблеми зі здоров’ям», — згадує Лариса.

Коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Віталій знаходився в Маріуполі. Востаннє він зателефонував додому 22 березня, привітавши сестру з її святом і передавши вітання рідним та друзям. Він запевнив, що з ним усе добре. Однак 25 березня зв’язок із ним обірвався, а через два дні родина отримала звістку про його загибель.

«Він завжди говорив: «Мамо, не переживай, усе буде добре». Він був справжнім воїном, патріотом і справедливою людиною», — додає Лариса Олійник.

Останній бій і героїчна смерть

Після смерті Віталія його побратими розповіли про останні дні його життя. Він брав участь у знищенні ворожої техніки, допомагаючи цивільним, які опинилися в Маріуполі без їжі та води.

«Він спалив автопарк окупантів, знищив два спецзагони ГРУ разом із товаришами, а у вільний час носив воду і її для дітей та місцевих жителів», — розповіли побратими.

Побратими згадують про Оскара, як про надпотужну людина, що своїм прикладом надихає десятки воїнів йти до кінця:

«Ця людина дуже багато зробила для країни, для Батьківщини, для людей. Він відповідальний, фахівець своєї справи. Він завжди був за будь-який двіж і вписувався в усі силові та активні напрямки», — каже Дмитро Турбо.

«Це дуже потужна, високочестива людина, яка своїми вчинками і прикладом мотивує на подальшу боротьбу за українську державу. За те, щоб поширювати силу і славу нашої країни. Ця боротьба для мене перейшла від змагання за нашу державу до кровної помсти за наших братів. Це, мабуть, моя боротьба», — розповідає побратим Оскара НЕШВіЛ.

«Він був ціленаправленим і в міру жорстким. Міг змотивувати гарно. Разом з тим був м’яким та мав гарне почуття гумору. Він був в нас одним з перших, хто почав освоювати дрони. Він прагнув досягнути висот у цьому напрямку та перевівся у звод, де були сучасні технології. Він був дуже класним хлопцем», — каже Максим “Лайт”.

Вічна пам’ять та слава Герою!