8 жовтня 2025 року загинув 26-річний захисник України Євген Черчел. Воїн служив у 34-й окремій бригаді берегової оборони морської піхоти та виконував бойові завдання на Херсонському напрямку.
Євген Антонович Черчел народився 24 серпня 1999 року в Херсоні — у День Незалежності України. Дитинство та юність провів із братами на Лівобережжі Херсона, у селі Олексіївка Скадовського району. Там сьогодні живуть його батько та брати. Мати Євгена померла давно.
Військову службу Євген проходив у 34-й окремій бригаді берегової оборони морської піхоти. Був штурмовиком-розвідником. Брав участь в обороні Херсона, виконував бойові завдання на Херсонському напрямку та разом із побратимами здійснював виходи на лівий берег Дніпра.
Євген мав позивний «Джексон». Побратими згадують його як сміливого, надійного та рішучого воїна, який не відмовляв у допомозі й завжди був готовий підтримати товаришів. До останнього залишався вірним військовій присязі.
«Джексон» був батьком маленького Нікіти. На момент загибелі хлопчику було лише п’ять років.
Його цивільна дружина Світлана розповідає, що перед останнім бойовим виходом Євген ніби передчував небезпеку:
«Ми не були офіційно одружені, але нас пов’язує спільна дитина — наш син Нікіта. Він дуже сумує за татом. Зараз ми в Херсоні. Коли Євген востаннє пішов на бойовий вихід, ніби відчував, що щось може трапитися. Казав, що може не повернутися, що йому буде страшно.
Він загинув, коли вони намагалися човном перебратися на лівий берег Херсона. Спочатку я не повірила, але побратими надіслали відео. Нам його дуже не вистачає. Я навіть не маю можливості поїхати на кладовище до нього».
8 жовтня 2025 року життя Євгена Черчела обірвалося під час виконання бойового завдання. Він загинув у боротьбі за Україну, залишивши після себе сина, рідних і побратимів.
Захисника поховали в Херсоні, на Алеї Слави.
Пам’ять про Євгена Черчела, «Джексона», назавжди залишиться з його родиною, друзями та побратимами.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
