Два роки родина чекала звістки про Олександра Дячка. 2 вересня 2024 року після його виходу на бойове завдання надійшло повідомлення про зникнення безвісти. Лише у серпні 2026 року після результатів ДНК-експертизи стало відомо, що захисник загинув ще 2 вересня 2024 року поблизу села Костянтинівка Покровського району Донецької області. Олександру Дячку було 37 років.
Про це повідомляє Ямпільська районна газета «Ямпільські вісті».
Олександр Вікторович Дячок народився 4 квітня 1987 року в селі Тростянець. Він ріс без батька. Із дитинства вирізнявся спокійним характером, був тихим і чемним хлопчиком.
У 1994 році Олександр пішов до першого класу Тростянецької ЗОШ. Добре навчався, був кмітливим і товариським. Після школи вступив до Мазурівського ПТУ, де здобув професії тракториста та водія.
Перший час після училища працював в Одесі, згодом переїхав до Києва. Там зустрів Наталію, з якою створив сім’ю. Олександр працював на Київському паперовому комбінаті: був оператором цеху ВОПС та оператором цеху механізованого зневоднення.
18 червня 2024 року Обухівський РТЦК призвав Олександра до лав Збройних сил України. Із 25 червня до 29 липня він проходив підготовку у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ.
31 липня 2024 року Олександра зарахували до військової частини А0224. Він служив навідником 1-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 1-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону.
22 серпня Олександр вирушив на чергове бойове завдання. 28 серпня зв’язок із ним обірвався.
2 вересня 2024 року родині видали сповіщення про його зникнення безвісти. Відтоді почалося довге очікування — без точної відповіді про долю Олександра.
Тільки 25 серпня 2026 року Запорізьке СМЕ «ЗОР» повідомило рідним про встановлення збігу ДНК. А 28 серпня сім’я отримала офіційне сповіщення про загибель Олександра Дячка.
Після двох років невідомості воїн повернувся додому — на щиті.
Олександра Дячка поховали на місцевому кладовищі.
Він став п’ятим захисником із Тростянецького старостинського округу, який віддав життя за Україну.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
