7 листопада 2024 року в бою поблизу села Новоселидівка Покровського району Донецької області загинув 30-річний захисник України Дмитро Бірібкін.

Повідомила Вінницька міська рада.

Дмитро Ігорович Бірібкін народився 28 вересня 1994 року в Добропіллі Покровського району Донецької області. Після школи вступив до Слов’янського фахового коледжу транспортної інфраструктури, де здобув професійну освіту. Своє подальше життя пов’язав із залізницею — у рідному Добропіллі працював упорядником поїздів.

Повномасштабна війна змусила Дмитра разом із мамою, трьома братами та сестрою залишити рідний дім. Новим прихистком для великої родини стала Вінниця.

«Діма вирізнявся світлою та доброю душею, яких небагато. Він зовсім не мав шкідливих звичок. Був лагідним і надзвичайно чуйним, – згадує мати полеглого воїна Неля. – Як наймолодший серед моїх синів він з підліткового віку допомагав мені в усьому: няньчився із сестричкою, порався по господарству. Коли ж кілька років тому я травмувала ногу, практично носив мене на руках, не відходив ні на крок і виходив… Наполегливим Дмитро був і в досягненні своїх цілей: якщо чогось прагнув – свого добивався. Навіть після розлучення він залишався відданим батьком для донечки. Повернувшись із війни, син мріяв побудувати міцну сім’ю, виховувати в мирі дітей та працювати на благо відновлення країни».

У жовтні 2024 року Дмитро добровільно став до лав Збройних Сил України. Із позивним «Робін Гуд» він служив у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.

Рідні пригадують слова, з якими Дмитро вирушав на війну:

«Я ніколи не зраджу свою рідну Батьківщину та захищатиму кожного».

Для нього це були не просто слова. Дмитро вірив у справедливість і завжди намагався захистити тих, хто потребував допомоги.

«Він уособлював непохитну віру у справедливість, постійно прагнув допомагати та підтримувати слабших, – ділиться мати. – Син за своїми моральними цінностями справді нагадував сучасного “Робіна Гуда”. Був тим, хто першим прийде на допомогу та кинеться в бій, прикриваючи інших. Саме таким його знали побратими, саме таким світлим промінчиком він залишиться в пам’яті всіх, хто його знав».

Свій останній бій Дмитро Бірібкін прийняв 7 листопада 2024 року поблизу Новоселидівки. Йому назавжди залишилося 30 років.

Захисника поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.