11 березня 2024 року поблизу села Іванівське Донецької області загинув Захисник України Ростислав Паринцев. Йому назавжди залишився 41 рік.

Про Героя повідомляє Вінницька міська рада.

Ростислав народився 26 березня 1982 року у Вінниці. Після закінчення школи №15 здобув професійну освіту та вступив до Вінницького національного аграрного університету. Однак навчання довелося перервати. Як старший син у родині, де підростав молодший брат, Ростислав хотів допомагати матері та взяв академічну відпустку.

Після строкової військової служби він присвятив себе роботі на приватному підприємстві, яке спеціалізувалося на виготовленні дверей. Тут повною мірою проявився його хист до роботи руками — Ростислав умів працювати, створювати та доводити справу до кінця.

Та його життя не обмежувалося роботою. Він любив людей, подорожі, активний відпочинок і природу.

«Ростислав мріяв колись знову сісти за студентську лаву, але життя внесло свої корективи, – ділиться Дмитро, кум полеглого Героя. – Попри все, він завжди був сповнений наснаги, яку підживлювали любов до своєї справи та щира радість від кожного дня. Ростислав наче магніт притягував людей і мав чимало друзів. Разом із ними ходив у туристичні походи, підкорював на байдарках бурхливі гірські річки, а спокій знаходив на риболовлі. У всьому він був справжнім майстром і душею кожної компанії».

Восени 2022 року Ростислав долучився до Збройних Сил України. У складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони він став на захист територіальної цілісності та незалежності держави.

Служив старшим солдатом на посаді стрільця, водночас готувався стати бойовим медиком. Його бойовий шлях пролягав через один із найгарячіших напрямків — Бахмутський.

Побратими згадували Ростислава не лише як надійного бійця, а передусім як людину, яка завжди залишалася поруч. Він навчав інших, підтримував і оберігав товаришів, за потреби надавав першу медичну допомогу. А ще дбав про прості речі, які в умовах фронту набували особливого значення: щоб побратими були ситі, сам готував для них смачні та поживні страви.

Звістка про його загибель стала важким ударом для тих, хто воював разом із ним. Побратими розповідали матері, що втратили не просто хорошого бійця, а справжнього друга — такого, яких у житті зустрічаєш небагато.

«Ростислав був моєю гордістю, – каже мати полеглого воїна Марія Кирилівна. – Син мав золоті руки та добре серце. Він із любов’ю та великою відповідальністю ставився до нашої сім’ї, а також з неймовірною повагою до ближніх. Усі сусіди знали, що на нього можна покластися: він завжди допомагав та нікому не відмовляв у скрутну хвилину».

11 березня 2024 року життя Ростислава обірвалося поблизу Іванівського на Донеччині. Він загинув, захищаючи Україну та своїх побратимів.

Поховали Захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.