7 липня 2026 року поблизу села Січневе Синельниківського району Дніпропетровської області загинув Захисник України Віталій Терновський, позивний «МТ». Воїну було 47 років.

Про загибель військовослужбовця повідомила Вінницька міська рада.

Віталій народився 4 липня 1979 року в Макіївці Донецької області. Згодом його родина перебралася до Торецька, який тоді називався Дзержинськом. Дитинство хлопця минало у творчій атмосфері: його мати працювала акторкою місцевого театру, тож Віталій разом із сестрою змалку брав участь у сценічних постановках.

Музика також була важливою частиною його життя. Одночасно із загальною освітою він навчався у музичній школі за класом кларнета. Та, виростаючи у шахтарському краї, Віталій обрав професію, яка була близькою до реалій рідного регіону. Спочатку здобув спеціальність газоелектрозварювальника, а згодом закінчив гірничий технікум.

Працював на шахті «Центральна» у рідному місті. Разом із колишньою дружиною виховував сина, якому нині 14 років.

«З-поміж інших Віталій вирізнявся веселою вдачею та непереборним оптимізмом, – розповідає сестра полеглого воїна Світлана. – Він ніколи не здавався та завжди вмів розрадити інших. Під час наших сімейних зустрічей його незмінною супутницею була пісня. Маючи чудовий голос, Віталій дуже любив співати давні шахтарські пісні про дружбу, відданість та любов…»

У серпні 2025 року Віталій добровільно взяв до рук зброю та став на захист України. Він служив стрільцем у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади.

Разом із побратимами воїн виконував бойові завдання на східному напрямку, захищаючи українську землю від російських окупантів.

Рідні розповідають, що найбільшою мрією Віталія було побачити завершення війни. Саме прагнення наблизити цей день і не дати ворогу забрати майбутнє в його країни стало однією з причин, чому він без вагань пішов на фронт.

Віталій загинув, захищаючи те, що знав і любив із дитинства — свою землю, своїх людей і право України на вільне майбутнє.

Поховали воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.