Справедливий, сміливий, сильний, а понад усе — люблячий чоловік і тато. Саме таким назавжди залишиться в памʼяті рідних, друзів та побратимів Володимир Глущак — чоловік із великим серцем, що не раз довів свою відданість родині, рідному краю й Україні.

Народився Володимир у 1976 році на Вінниччині, в Могилів-Подільській громаді. Все життя він був прикладом надійності та щирості. Його добре знали в місті — як працівника місцевого машинобудівного заводу імені С.М. Кірова, де він працював ливарником. Робота була непростою, але Володимир завжди брався за неї відповідально, з тією ж серйозністю, з якою ставився до життя.

Уперше війна постукала в його дім у 2015 році. Тоді, не вагаючись, Володимир пішов захищати Україну у складі Збройних Сил. Служив на Донеччині та Луганщині в зоні АТО. Пройшовши складні випробування війни, він повернувся додому — до родини, до мирного життя, до звичної роботи. Але з початком повномасштабного вторгнення Володимир знову зробив свій вибір — повернувся на фронт, цього разу вже як сержант.

Осінь 2022 року знову застала його в строю. Він воював на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині. Там, у найгарячіших точках, він знову доводив, що слова “Хто, як не я” — це не просто гасло. Це був його принцип, його спосіб життя. Він не ховався за спинами інших, а йшов першим. Бо вірив, що Україна повинна бути вільною, сильною й незалежною.

20 січня 2023 року у селі Підгородне на Донеччині серце Володимира зупинилося у важкому бою. Його життя обірвалося, але залишилася пам’ять — світла, горда, гідна. Він пішов як Герой, з честю виконавши свій обов’язок.

Його усмішка, доброта, життєрадісність — усе це назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав. Його вчинок — це наша втрата, наш біль, але й наша нескінченна гордість.

Вічна пам’ять Герою!