Кожен клаптик української землі виборюється дорогою ціною. За кожне звільнене село, кожну врятовану родину український народ платить найдорожчим — життями своїх найкращих синів і дочок. Один із таких захисників — Олександр Сокур, жмеринчанин, який з початку повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини і віддав за неї своє життя.

У травні 2022 року Олександр змінив цивільне життя на військову службу — зробив свідомий вибір і пішов добровольцем. Його не змусили, не вмовили — він сам відчув відповідальність за свою родину, своє місто і всю Україну. У лавах Збройних Сил він став стрільцем-помічником гранатометника 2-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. Разом із побратимами він щодня наближав перемогу, діяв рішуче та мужньо.

Війна не оминула його ранами — Олександр був поранений, але після лікування та реабілітації знову повернувся у стрій. Бо не міг залишити своїх. Побратими пам’ятають його як доброзичливого, порядного, завжди готового допомогти. Його поважали і цінували — за характер, за силу духу, за вірність.

За виняткову мужність і відданість він був нагороджений медаллю «За відвагу».

29 лютого 2024 року Олександр Сокур загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Бердичі на Донеччині. Загинув, захищаючи Україну, своїх товаришів, наше майбутнє.

7 березня Жмеринка зустріла свого Героя живим коридором слави, а 8 березня громада попрощалася з ним назавжди. Та пам’ять про нього житиме — в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто вдячний за його подвиг.

Вічна слава Герою!