Сильний, щирий, справедливий — саме таким запам’ятали Олексія Олексійовича Юрчака рідні, друзі та всі, хто мав щастя знати його. Серце цього юного воїна билося в з любов’ю, гідністю та неймовірною мужністю.

Олексій ріс уважним і доброзичливим хлопцем. Він завжди мав загострене відчуття справедливості, ніколи не проходив повз чужу біду. У мирному житті був простим і відкритим, готовим підтримати словом і ділом. Його поважали за щирість, надійність і добре серце.

Коли почалася повномасштабна війна, Олексій став до лав Збройних Сил України. Солдат Юрчак чесно і віддано виконував бойові завдання, вірячи, що Україна має бути вільною і сильною. Його побратими говорять: Олексій був тим, хто завжди йшов уперед, прикриваючи інших і не шкодуючи себе.

8 червня 2024 року, у важких боях на Донеччині, життя воїна трагічно обірвалося. Він загинув, боронячи кожен метр рідної землі — не для себе, а для нас із вами. Для майбутнього, за яке варто боротися.

Пам’ять про Олексія Юрчака назавжди залишиться в наших серцях як символ незламності, самопожертви і безмежної любові до України.

Світла і вічна пам’ять Герою. Низький уклін.