У кожній громаді є ті, хто назавжди змінює її історію. Для Жмеринської — таким став Вадим Яарвеотс із Браїлова. Йому було лише 28. Мріяв, любив, планував майбутнє — і без вагань став на захист України в перші дні повномасштабної війни. Він вірив, що кожен українець має право жити у вільній державі, і самовіддано боровся за це до останнього подиху.

Позивний Вадима — «Естонець». Але серце його було цілковито українське. Як старший солдат, командир піхотного відділення військової частини А3425, він був не просто воїном — був тим, хто згуртовував, підтримував, вів за собою. У серпні 2022 року, під Благодатівкою на Херсонщині, Вадим востаннє вступив у бій, прикриваючи побратимів.

Про нього кажуть: чесний, добрий, життєрадісний, турботливий син і брат. Вадим не зламався ні перед чим, не втратив віри у Перемогу, мріяв про мирне майбутнє та робив усе можливе, щоб воно настало.

Герої, як Вадим, не зникають. Вони залишаються з нами — у нашій пам’яті, у кожному вільному подиху, у кожному мирному ранку. І завдяки таким, як він, Україна житиме.