Коли почалася війна, Олег Піхур не ховався за чужими спинами. Він без вагань став на захист своєї Батьківщини. Йому було лише 30, але він вже добре знав, що таке відповідальність, відданість і справжня любов до України.

Олег народився 11 січня 1992 року. Звичайний сільський хлопець, якого поважали за щирість і працьовитість. Він не прагнув слави, не шукав легких шляхів — жив чесно, дбав про родину, допомагав односельцям. Та коли на землю ступив ворог, Олег не зміг стояти осторонь. Він зробив те, що вважається найвищим проявом любові — пішов боронити своє.

Спокійний, рішучий, завжди на передовій не лише фізично, а й морально. Олег ніколи не відмовляв, завжди знаходив слова підтримки для тих, хто втрачав віру. Таким він був — справжнім.

4 грудня 2022 року він загинув у бою, проявивши мужність і стійкість до останнього. Його життя обірвалося, але не зникла пам’ять. Для Бандишівки, для всієї громади, для України — Олег Піхур назавжди залишиться символом честі, доблесті та нескореності.

Його ім’я — серед Героїв!