Попри негоду жителі Глинська вшанували пам’ять односельців, які віддали своє життя за Україну.
«Не змогла всидіти вдома. Попри дощ приїхала сюди, бо знала кожного з них. Знала їхніх батьків. І дуже вдячна за їхній подвиг», — каже сімдесятивосьмирічна Ганна Коваль, яка прийшла на відкриття Алеї слави у Глинську.
У Глинську добре пам’ятають своїх Героїв. Зараз на фронті боронять Україну від ворога дев’яносто один житель. На жаль, четверо односельців вважаються зниклими безвісти. Є й ті, хто поліг на полі бою, а когось здолала важка хвороба чи поранення. Тут пам’ятають і шанують кожного.
Спільними зусиллями працівників старостинського округу, мешканців села та місцевих підприємців у Глинську відновили пам’ятник односельцям, які загинули в роки Другої світової війни, упорядкували територію меморіалу та встановили пам’ятники героям, які полягли у сучасній війні. Зокрема — старшому солдату Денису Поліщуку, життєва дорога якого завершилася на Херсонщині у серпні 2022 року. Денису назавжди 28.
Жителі Глинська згадали:
- Володимира Галайка, який пішов боронити Україну з перших днів повномасштабного вторгнення;
- Валерія Мазура, який загинув на Донеччині;
- Анатолія Наконечного, який зумів урятуватися від ворожої кулі, але в якийсь момент серце не витримало;
- Василя Кравчука, який захищав рідну землю ще з 2015 року;
- Володимира Кравчука, для якого війна почалася ще у 2014-му.
Про всіх героїв російсько-української війни пам’ятають у Глинську. Рідні, друзі, представники влади та односельці зібралися, щоб вшанувати пам’ять загиблих і урочисто відкрити Алею слави.
«Хтось із них хотів приїхати до брата в гості. Хтось — доглядати маму на старості років. Хтось мріяв бачити, як зростають його діти. Хтось просто хотів подзвонити до друзів і сказати: “Привіт”. А хтось мав намір вийти з “нуля”, приїхати додому й одружитися. Але війна все зробила по-своєму. Тепер їхні імена викарбувані на камені, а їхні обличчя дивляться на нас із граніту. Ми, рідні, вчимося жити з цим болем. Ми навчилися говорити з їхніми світлинами, святкувати дні їхнього народження на цвинтарі. У небо тепер дивимося зовсім іншим поглядом. А вираз “поїхала до сина на каву” тепер має зовсім інше значення. Ми не можемо повернути їх з вічності. Нам залишилося тільки молитися і пам’ятати. Пам’ятати кожного з них. Вони віддали найцінніше. Вони віддали своє життя», — звернулася до присутніх мама загиблого героя Алла Поліщук.
