Раптово зупинилося серце жмеринчанина, залізничника, добровольця – Сергія Олександровича Левашова. Йому було 57 років.

До війська Сергій добровільно став у перші дні повномасштабного вторгнення. До цього понад півтора року служив у зоні АТО як гранатометник.

«Пройшов через найгарячіші напрямки та, що дивовижно, жодного разу не був поранений. Бог і наші щирі молитви його оберігали», — згадує дружина Інна.

Сергій Олександрович закінчив Жмеринський ліцей №5. Працював слюсарем з ремонту рухомого складу у ВД-2 міста Жмеринка. Разом із дружиною Інною виховали сина Олександра та опікувалися дітьми дружини. Мали чотирьох онуків.

«Батько на власному прикладі показав мені, що таке бути чесним, сміливим і доблесним. Він був добрим і сильним водночас. Про службу він розповідав небагато, але коли приїжджали його побратими, я з упевненістю бачив, що всі поважали мого батька за його високу моральність і любов до справедливості», — розповідає син Героя Олександр.

За роки служби Сергій рідко мав змогу приїхати додому. Близькі та рідні підтримували зв’язок із воїном телефоном. І ось нарешті довгоочікувана відпустка — цілих 17 днів. Втім, довго побути в обіймах найрідніших чоловікові, на жаль, не судилося. 4 вересня серце мужнього воїна раптово перестало битися.

Вічна пам’ять Герою!