3 вересня 2023 року під час ведення бойових дій героїчно загинув Андрій Анатолійович Докійчук. За мужність та відданість Україні воїна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Андрій народився 8 грудня 1981 року в селі Журавлівка Барського району. Зростав разом із молодшою сестрою Галиною. Дитячі роки минули в рідному селі, згодом родина переїхала до міста Бар. Батько працював агрономом на консервному заводі, мати — диспетчером у газовому господарстві.

Навчався у Барській школі №1. Був компанійським, мав багато друзів, любив природу, подорожі, гори, риболовлю та спорт, зокрема лижі. Батьки виховували дітей у любові до правди та справедливості, прищеплювали любов до рідної землі.

«Андрій ще зі шкільних років любив українську мову, поезію. Його улюблений вірш-гімн – “Вічний революціонер” Івана Франка. Він завжди читав його напам’ять, з великим почуттям про незламність прагнення до волі й правди. Здається, що він усе життя підсвідомо готувався до боротьби з ворогом. Цей вірш був його особистим гімном. Він завжди жив по правді», — згадують батьки.

Після школи вступив до Уманської державної аграрної академії на спеціальність «Агрономія». Через стан здоров’я строкову службу в армії не проходив. У студентські роки зустрів свою майбутню дружину Ірину. У 2004 році вони одружилися, а згодом у сім’ї народилися троє синів — Максим, Євгеній та Дмитро.

Після навчання Андрій працював у ТОВ «Поділля» в селі Васютинці, пізніше займався ремонтними роботами. Він був чесним, доброзичливим, товариським, справедливим і завжди готовим допомогти іншим.

У 2022 році Андрій залишив мирне життя й вирушив боронити країну. Зі словами «Я пішов захищати своїх хлопчиків» він став на захист Батьківщини. Спершу пройшов військову підготовку у Львівській області, згодом був направлений на Запорізький напрямок. Служив солдатом, навідником бойової машини 3-го танкового взводу танкової роти танкового батальйону. Брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту, був надійним, мужнім воїном, упевненим у Перемозі.

«Українське суспільство нині проходить глибокі зміни. Війна формує особистість, виховує волю, дисципліну, любов до рідної землі. Мій брат Андрій із перших днів служби ставав дедалі міцнішим, відкривався як справжній захисник держави. Він служив безстрашно, вистояв під обстрілами, завжди казав із непохитною впевненістю, що захищає своїх синів», — розповідає сестра Галина.

Вічна пам’ять Герою!