Автор: online vinnychchyna• 18 Лютого, 2026• Історії Героїв, Жмеринський район

Заради дітей прийняв рішення пройти навчання і боронити Україну… Історія воїна Івана Стрункевича

Струкевич Іван Дмитрович із 20 жовтня 2024 року вважався безвісти зниклим. Родина жила надією, чекала на добру звістку, вірила в диво. Та його не сталося. 25 жовтня 2024 року в населеному пункті Богоявленка Волноваського району Донецької області серце воїна зупинилося. Йому було 44… Про це пише видання «Жмеринка city».

Іван Дмитрович народився 19 січня 1980 року в селі Сьомаки. Закінчив Браїлівську гімназію, у Браїлівському ПТУ здобув спеціальність водія та слюсаря. Працював на цукровому заводі, згодом — на виробництві тюків «BIO Energy» у селищі Браїлів.

Разом із дружиною Галиною вели велике господарство — тримали корів, биків, свиней. Родина жила працею, турботою одне про одного й вірою в краще майбутнє. Коли забракло коштів, Іван поїхав на будівельні роботи за кордон. Понад десять років тяжко працював далеко від дому, щоб забезпечити дітей і дружину.

На новорічні свята 2022 року він повернувся додому. А вже за кілька тижнів розпочалося повномасштабне вторгнення. Попри відсутність військового досвіду, Іван прийняв рішення стати до лав Збройних сил України — заради родини, заради майбутнього своїх дітей.

«Спочатку він сумнівався, бо не мав військового досвіду, але заради дітей прийняв рішення пройти навчання і боронити Україну», – з болем згадує дружина Галина Леонідівна.

Підготовку Іван проходив у Вінницькій області, згодом — місячний курс бойового медика в Іспанії. Відпустки були рідкістю, але навіть у короткі миті перепочинку він знаходив можливість побачити рідних — зустрітися на вокзалі чи передати букет для дружини.

«Він усе життя дарував мені квіти, навіть будучи далеко від дому. А тепер ми з донькою купуємо їх для нього і плачемо…» – говорить Галина.

Син Назар обрав шлях батькової людяності — навчається в інтернатурі на лікаря. Донька Дарина вступила до прикордонної військової академії. Молодша Софійка — учениця 8 класу Браїлівської гімназії. У кожному з них — частинка його сили, доброти й відповідальності.

Позивний «Сід» утворився з ініціалів — Струкевич Іван Дмитрович. Він служив бойовим медиком у 37-й окремій морській бригаді, рятував життя побратимів під обстрілами, був поруч там, де найважче.

З 20 жовтня 2024 року його вважали безвісти зниклим. Більше року родина жила між надією і болем. Та 25 жовтня 2024 року стало відомо: Іван загинув у Богоявленці на Донеччині.