Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

З такими людьми легко йти у бій… Історія воїна Олександра Москаленка

Олександр Москаленко

Свій останній бій захисник України Олександр Олександрович Москаленко, позивний «Снікерс», прийняв 1 січня 2025 року поблизу Курахового Покровського району Донецької області. Йому назавжди залишилося 33 роки.

Повідомила Вінницька міська рада.

Олександр Москаленко народився 2 грудня 1991 року у Вінниці — в рік проголошення Незалежності України. Після закінчення 11 класів школи №14 вступив до Політехнічного коледжу, де обрав фах механіка. Та родинні обставини змусили юнака відкласти навчання. Олександр прагнув підтримати матір, яка сама виховувала його та старшого брата, тому рано почав працювати.

Чоловік опанував професію покрівельника і з часом став справжнім майстром своєї справи. Його роботу добре знали не лише у Вінниці, а й в Одесі. За кілька років до початку повномасштабного вторгнення Олександр створив власну сім’ю. Разом із дружиною виховував сина.

«Сашко був спокійним, милим, лагідним. Завжди називав мене не інакше як “мамулькою”… Його всі любили за легку вдачу, а його вміннями захоплювалися, – згадує мати Героя Наталія. – Я мала двох синів – Орлів. Майже одночасно вони пішли боронити країну. Тепер один із них літає, а інший, на превеликий жаль, навіки упав на землю… Це горе ніщо не в змозі вгамувати…»

До війська Олександр долучився у жовтні 2024 року. Після військової підготовки приєднався до 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Служив стрільцем-снайпером.

На рідного чоловіка, батька та сина родина чекала майже півтора року. Спочатку Олександр мав статус зниклого безвісти. Згодом ця невизначеність змінилася найтяжчою звісткою — стало відомо про його загибель.

«Він мій Герой, я ним безмежно пишаюся. Він не сховався, не зрадив неньку-Україну, – каже мати полеглого воїна. – Сашко був худорлявим, стрімким, високим на зріст, тож коли йому запропонували йти в десантники, він не відмовився. У війську знайшов вірних друзів та своє покликання: завжди влучав у десятку, був жадібним до знань та нових навичок. За словами його побратима, Сашко вирізнявся спритністю, був дуже кмітливим та вимогливим до себе. З такими людьми легко йти у бій…»

Олександр Москаленко загинув, захищаючи Україну, її свободу та майбутнє. Воїна поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close