Автор: Історії Героїв, Гайсинський район 

«Якщо я не піду, то піде ще хтось, хто буде боронити нашу країну». Історія воїна Олександра Зуба

Олександр Зуб

10 червня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Невельське на Донеччині загинув старший солдат Олександр Зуб, відомий за позивним «Зубчик». Йому було лише 20 років.

Про це повідомляє Платформа пам’яті «Меморіал».

Олександр народився у місті Бершадь на Вінниччині. Освіту здобував у Крижопільському професійному будівельному ліцеї. У повсякденному житті був відкритою і товариською людиною — мав багато друзів, із якими любив проводити час. Захоплювався спортом, зокрема реслінгом і волейболом, а також цікавився малюванням.

Із початком повномасштабного вторгнення він без вагань став до лав захисників України. Служив у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, обіймаючи посаду старшого навідника мінометного розрахунку. Брав участь у бойових діях на Херсонщині, а згодом виконував завдання на Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку.

Його рідні згадують Олександра як людину з великим серцем, яка понад усе цінувала мир і свободу своєї країни.

«Мій брат був добрим, чуйним, сміливим, справжнім патріотом. Найбільше хотів миру та повернення окупованих територій. Завжди йшов до кінця. Був відданим своїй країні, був хорошим братом і дорогим сином. Це дуже важка втрата для нашої сімʼї. Олександр віддав найцінніше – своє життя – за мир в Україні, за кожного українця. Йому було лише 20 років, але він боровся за нашу свободу, завжди казав: «Якщо я не піду, то піде ще хтось, хто буде боронити нашу країну». Для себе ніколи нічого не просив, завжди думав про своїх побратимів. Він мріяв про вільну Україну, нашу незалежність, звільнення Криму. Звичайно, як і усі молоді хлопці, Олександр будував плани на життя, але ця клята війна забрала його у нас. Найменша сестра досі просить маму написати братові повідомлення та записує йому голосові. Це неймовірний біль, дуже важка втрата для нашої сімʼї. Наше життя розділилося на «до» і «після». Нам залишається тільки жити і носити цей біль у собі», – розповіла сестра загиблого Вікторія.

Олександра поховали у рідному місті Бершадь.

У нього залишилися мама, брат і сестри.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close