Автор: • Історії Героїв, Жмеринський район

«Як же багато він ще мав зробити…»: Жмеринка прощається з Андрієм Бармалюком

Андрій Бармалюк

23 серпня 2026 року поблизу населеного пункту Жовідь Корюківського району Чернігівської області під час виконання військового обов’язку загинув Андрій Сергійович Бармалюк. Воїн дістав вибухову травму, несумісну з життям.

Майже два місяці Андрій вважався безвісти зниклим. Увесь цей час рідні чекали на звістку, сподівалися та трималися за надію. Та результати ідентифікації підтвердили найстрашніше — захисник загинув. Йому назавжди 39 років.

Про втрату повідомляє видання «Жмеринка city».

Андрій Бармалюк

Андрій народився 6 березня 1987 року. Спочатку навчався у Жмеринському ліцеї № 4, а згодом закінчив Браїлівський ліцей, де здобув фах водія-електрика.

Свій трудовий шлях розпочав на приватному підприємстві «Корунд». Працював токарем, а з часом опанував роботу на сучасному обладнанні. Колеги й керівництво поважали Андрія за відповідальність, сумлінність і бажання постійно вдосконалюватися. Він прагнув розвивати свої професійні навички та не зупинявся на досягнутому.

«Він любив життя, був енергійним та життєрадісним, добрим та порядним, відповідальним та щирим. У нього було багато захоплень: риболовля, живопис та автомобілі. Як же багато він ще мав зробити, як же багато не встиг…», — крізь сльози згадує єдиного сина його мама Алла Володимирівна.

Андрій любив подорожі, а особливе місце в його серці посідали Карпати. Щойно випадала нагода, він вирушав у гори.

Андрій Бармалюк

Понад три з половиною роки Андрій присвятив військовій службі. Служив водієм-електриком 1-го інженерного відділення інженерного взводу інженерної роти 1-ї окремої бригади територіальної оборони імені Івана Богуна.

Андрій Бармалюк

У Андрія було багато задумів і планів. Він мріяв утілити їх у життя, створити власну сім’ю, стати батьком. Та війна обірвала його шлях, залишивши рідним біль утрати й усвідомлення того, скільки всього він не встиг.

У скорботі залишилися мама Алла Володимирівна, дядько Олег, тітка Руслана та кохана дівчина Надія.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close