Автор: Історії Героїв, Жмеринський район

“Я йду на війну для того, щоб Ірпінь і Буча не прийшли сюди…” Історія оборонця Дмитра Терещенка

Дмитро Терещенко

7 травня 2024 року трагічна звістка сколихнула Жмеринську громаду — у лікарні міста Дніпро зупинилося серце мужнього захисника, вчителя фізичної культури Жмеринського ліцею №4 Дмитра Терещенка. Він загинув від поранень, несумісних із життям, отриманих під час виконання бойового завдання.

Без батька залишилися двоє синів — 10-річний Матвій та 8-річний Єгор, без чоловіка — дружина Богдана, без сина — батьки Тетяна Петрівна та Степан Васильович. Уся Жмеринщина втратила справжнього Героя, який до останнього подиху вірив у Перемогу.

Дмитро Терещенко народився і виріс у Жмеринці. Після закінчення навчання присвятив себе педагогічній справі — працював учителем фізичної культури у ліцеї №4, де користувався глибокою повагою колег і любов’ю учнів. Його знали як енергійного, справедливого й доброзичливого педагога, який умів надихати дітей бути сильними, витривалими та цінувати командний дух.

Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Дмитро без вагань став до лав захисників. Уже на другий день війни він добровільно вирушив боронити рідну землю, залишивши мирне життя та улюблену роботу.

«Я йду на війну для того, щоб Ірпінь і Буча не прийшли сюди, в рідну Жмеринку, у наші будинки. Ми на своїй землі, і будемо стояти за нашу свободу до кінця…» — ці слова Дмитро неодноразово повторював своїм рідним під час коротких телефонних дзвінків із фронту.

Вічна пам’ять Герою!

Close