17 березня 2024 року внаслідок удару ворожого БПЛА у населеному пункті Киселівка Херсонської області загинув Герой Олександр Грінченко. Перед смертю він знявся у сюжеті про роботу дронів, але до виходу матеріалу в ефір Герой, на жаль, не дожив.

«Я хочу подарувати своїм рідним безпеку, впевненість у завтрашньому дні. А не просто взяти і втекти. Так чоловіки не роблять», — ці слова промовив журналістам 27-річний Олександр Грінченко, молодший сержант 36-ї окремої бригади морської піхоти.

До війни Олександр працював за кордоном і міг би продовжувати свою роботу. Але після повномасштабного вторгнення прийняв рішення стати на захист рідної землі і свободи кожного з нас. Разом із побратимами пройшов бої на Донбасі, в Соледарі, Авдіївці, на Запорізькому напрямку, брав участь у звільненні Херсону.

Олександр закінчив Жмеринський ліцей №5, отримав ступінь магістра у Київському університеті інфраструктури і технологій. Отримані знання він міг використати для розвитку власного бізнесу, та вирішив боронити державу.

29 квітня 2022 року без будь-якого бойового досвіду Олександр пішов опановувати військову справу. За кілька тижнів він уже професійно розміновував території, будучи сапером. Своєю відповідальністю, стійкістю та відвагою молодший сержант заслужив авторитет у побратимів і був призначений на посаду командира відділення керованого мінування 1-го інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.

Морпіх Олександр Грінченко із позивним «Чечен» або «Монах» сміливо брав на себе відповідальність, завжди був готовий підставити плече побратимам у небезпечних ситуаціях. З ними він пліч-опліч пройшов бої на Донецькому та Запорізькому напрямках, брав участь у звільненні Херсону від окупації. Однак саме в Херсонській області серце хороброго воїна зупинилося внаслідок атаки ворожого БПЛА у населеному пункті Киселівка.

На війні Олександр знайшов своє кохання — Надію. Захисник і Захисниця побралися на Донеччині.

«Він любив життя, ніколи не відмовляв нікому у допомозі, читав багато книг і колекціонував шеврони. Я до цих пір не можу повірити у те, що сталося. Він був найкращим для усіх нас — для друзів і побратимів», — з болем згадує матір Ольга Дунаєвська.

«Пам’ять про Героя України завжди житиме у серцях рідних та в нашій пам’яті! Неможливо підібрати слова, які могли б заспокоїти біль на серці матері та висушити сльози на обличчі дружини», — написали на сторінці громади.

Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Героя посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Вічна пам’ять Герою!