Серце 40-річного захисника Юрія Прокопчука перестало битися 23 грудня 2024 року поблизу селища Водянське Покровського району Донецької області.

Пише Вінницька міська рада.

Юрій Прокопчук народився 28 березня 1984 року у Вінниці. Після закінчення 10-ї загальноосвітньої школи пройшов строкову службу у Військово-Морських Силах України. Повернувшись до мирного життя, обрав фах будівельника — професію, у якій вмів створювати і залишати після себе надійні та потрібні людям речі.

«Юрій був гарним майстром. У місті сьогодні є чимало об’єктів, які зберігають тепло його рук. Також був гарним батьком для своїх двох дітей та люблячим сином і братом. Ми надзвичайно пишаємося всім, що він зробив та як чинив. Пам’ять про нього вічно житиме у наших серцях», — розповідає сестра Небесного Воїна Лілія.

У квітні 2022 року вінничанин добровільно став до лав Збройних Сил України.

«Я чоловік і маю захищати свою країну заради майбутнього її дітей», — такими були слова Юрія, коли він вирішив іти на війну.

Служив у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. Обіймав посаду головного сержанта, командира взводу вогнеметників. Юрій захищав Україну на різних напрямках, завжди переживав за побратимів і відповідально ставився до кожного завдання. Його життя обірвалося 23 грудня 2024 року неподалік селища Водянське на Донеччині.

«Рішучість та наполегливість — були невіддільними рисами його характеру. Юрій ніколи не ховався за спинами та у критичних ситуаціях завжди брав ініціативу у свої руки. Понад усе любив правду та відстоював її, захищав та підтримував ближніх», — додає Лілія.

Поховали Юрія Прокопчука на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!