Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

Втік з дому на війну… Історія молодого бійця Тараса Сіріка

Тарас Сірік

16 травня 2025 року у бою поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області загинув український захисник Тарас Сірік із позивним «Лід». Йому був лише 21 рік. Про втрату повідомили у Вінницькій міській раді.

Тарас народився 18 лютого 2004 року у місті Сіверськ Бахмутського району на Донеччині. Він був єдиною опорою для матері та надійним помічником для своєї бабусі. Із дитинства серйозно захоплювався спортом: професійно займався дзюдо, тренувався у важкій атлетиці.

Після закінчення школи юнак вступив до навчального закладу в Бахмуті, де здобував професію кухаря-кондитера. Однак завершувати навчання довелося вже дистанційно у Вінниці — саме туди родина переїхала після початку повномасштабної війни. Тут Тарас поєднував навчання з роботою: працював пекарем на хлібзаводі. Згодом вирішив спробувати самостійне життя у столиці, де працював барменом і менеджером у кафе та ресторанах.

«Коли розпочалось широкомасштабне вторгнення, Тарасу щойно виповнилося 18. Він вже тоді рвався на передову, – каже мати Небесного Воїна Вікторія. – Попри юність, Тарас відчував свою відповідальність перед країною та як справжній чоловік хотів нас усіх захистити. Він був добрим, щирим і мужнім – саме про таких говорять “цвіт нації”.»

Восени 2024 року Тарас Сірік добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Служив у складі 3-ї окремої штурмової бригади, де був стрільцем та помічником гранатометника.

«Тарас практично втік з дому на війну. Він прагнув стати на захист України від початку повномасштабного російського вторгнення та зробив це у свої 20 років, – розповідає мати полеглого воїна. – Мені ж, аби не хвилювалася, продовжував говорити, що знаходиться у навчальному центрі. Я дізналася правду лише після його загибелі».

16 травня 2025 року Тарас Сірік прийняв свій останній бій на Луганщині.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close