Георгій Миколайович Стрелков народився 26 травня 1971 року у Вінниці. Після школи вступив до військового коледжу в Києві, а згодом продовжив навчання у Хмельницькому інституті прикордонних військ України.

Після випуску розпочав службу на кордоні, яку проходив із 1993 по 2022 рік. Його життя було тісно пов’язане з честю, обов’язком і любов’ю до рідної землі.

«Батько часто казав, що був неймовірно щасливим, коли народився я — дуже хотів сина! Ми залюбки проводили час разом: ходили до лісу, ночували в наметах, смажили м’ясо на вогні, каталися на велосипедах, рибалили…» — згадує син воїна, Микола Стрелков.

Після багатьох років служби Георгій вирішив зайнятися приватною справою — виготовленням меблів. Та мирне життя перервала війна. У 2014 році він закрив підприємство і вирушив на схід, щоб захищати Україну в зоні АТО.

У перші дні повномасштабного вторгнення його мобілізували до Могилів-Подільського прикордонного загону. Як начальник групи дільничних інспекторів прикордонної служби «Ямпіль», він особисто керував інженерним облаштуванням позицій підрозділу в районі Семенівки на Чернігівщині.

«Після Чернігівщини були інші рубежі — фортифікаційні споруди на Донеччині, у Костянтинополі поблизу Волновахи, а згодом у Невельському Покровського району. Георгій був офіцером, який завжди діяв спокійно, впевнено, професійно. Він не просто командував — він вів за собою», — згадує командир загону Олег Ковальчук.

13 жовтня 2022 року майор Стрелков разом із підрозділом прибув на ділянку відповідальності 11-го прикордонного загону в Донецькій області. Там він організував облаштування укріплень, налагодив постачання зброї, боєприпасів і забезпечення побуту військових.

1 листопада 2022 року під час масованого артилерійського обстрілу позицій взводного опорного пункту «Мігрант» прикордонники під його командуванням прикривали евакуаційну групу. Після повторного обстрілу майор Георгій Стрелков, перебуваючи в окопі, власним тілом прикрив побратима — молодшого сержанта Олександра Костюка. Ціною власного життя він урятував іншого.

«Це була людина честі, справжній офіцер! Для нього люди завжди були на першому місці. Дуже любив свого сина і понад усе хотів, щоб той виріс гідною людиною. Світ тримається на таких, як Георгій Стрелков. Завдяки таким людям є Україна!» — згадує побратим Сергій Вакалюк.

Сина Героя, Миколу, втрата батька спіткала у двадцятирічному віці.
«Немає дня, щоб я не звертався до нього в молитві. Питаю поради, прошу сили. Без батька дуже важко… Часто буваю біля його могили, пригортаю портрет до серця», — каже Микола Стрелков.

Друзі та побратими згадують Георгія як порядну, чесну, доброзичливу людину — відданого громадянина й патріота.
«Доля подарувала мені справжнього друга і порадника, — говорить його давній товариш Вадим. — Він умів знайти спільну мову з будь-ким, завжди допомагав, підтримував. Він назавжди залишиться в моєму серці».

Поховали Георгія Стрелкова у Вінниці, на Алеї Слави. У червні 2023 року випущено поштову марку на честь полеглих прикордонників — одну з них прикрасило фото майора Стрелкова.

23 лютого 2023 року Указом Президента України №108/2023 Георгію Миколайовичу Стрелкову присвоєно звання Герой України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка» — за проявлену мужність і героїзм у захисті суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.

Пам’ять про Героя України, майора Георгія Стрелкова, увічнена в камені Меморіалу загиблим прикордонникам 24-го прикордонного загону.

Вічна пам’ять Герою!