Майже два роки родина Владислава Бойка жила між надією та болем, чекаючи на звістку про його долю. Лише у вересні 2026 року експертиза ДНК остаточно підтвердила — захисник загинув 26 листопада 2024 року поблизу Лисівки на Покровському напрямку. Владиславу назавжди залишилося 25 років.
Про Героя повідомила Гайсинська міська рада.
Владислав Васильович Бойко народився 27 січня 1999 року в Гайсині. Навчався у Гайсинській школі-інтернаті №7, після чого закінчив Вінницьке училище за фахом рятувальника.
У багатодітній родині Владислав був найстаршим із дев’яти дітей. Для матері, бабусі, сестер і молодших братів він був не лише старшим братом, а й людиною, на яку завжди можна було покластися. Турботливий, відповідальний і близький до рідних, він залишався для своєї великої сім’ї опорою.
Військова служба стала частиною його життя ще в молодому віці. Владислав мав бойовий досвід участі в АТО/ООС. Після початку повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь і в червні 2022 року добровольцем повернувся на фронт.
Владислав служив стрільцем-снайпером у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Разом із побратимами воював на найгарячіших ділянках Донеччини, протистоячи російським військам.
26 листопада 2024 року поблизу Лисівки на Покровському напрямку Владислав Бойко прийняв свій останній бій.
Після цього зв’язок із воїном обірвався. Майже два роки його рідні не втрачали надії, молилися і чекали на повернення Владислава. Він залишався безвісти зниклим, а кожен день для сім’ї був очікуванням бодай якоїсь звістки.
У вересні 2026 року результати ДНК-експертизи остаточно підтвердили загибель захисника.
У скорботі залишилися його мама Олена Петрівна, бабуся Любов Миколаївна, батько Василь Миколайович, сестри Вікторія, Анна, Марія та Поліна, брати Павло, Максим, Олексій і Валентин.
Владислава Бойка поховали на Алеї слави кладовища міста Гайсин з усіма військовими почестями.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
